ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

                                                    Стрєлкова Ю.О.,

кандидат філософських наук,

Інститут обдарованої дитина

                                                   НАПН України

                                    

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

 

Дослідження  –  це творчий процес вивчення об’єкта чи явища з певною метою, але  спочатку з невідомим результатом. Кожен з нас по своїй природі – дослідник. Людині притаманні цікавість, дослідницька активність і дослідницькаповедінка. Відмінності між двома останніми поняттями відразу не очевидні, але вони багато в чому визначають ступінь адаптивності в пристосуванні і ефективній взаємодії організму до мінливих умов навколишнього середовища. [1,7]

Дослідницька діяльність з визначення І.А. Зимової і Е.А. Шашенкової – це «специфічна людська діяльність, яка регулюється свідомістю і активністю особистості, спрямована на задоволення пізнавальних, інтелектуальних потреб, продуктом якої є нове знання, отримане у відповідності з поставленою метою та у відповідності з об’єктивними законами і обставинами, що визначають реальність і досяжність  мети. Визначення конкретних способів та засобів дій, через постановку проблеми, виділення об’єкта дослідження, проведення експерименту, опис і пояснення фактів, отриманих в експерименті, створення гіпотези (теорії), передбачення і перевірку отриманого знання, визначають специфіку і сутність цієї діяльності». [2]

Метою дослідницької діяльності завжди є самостійне одержання нового знання про навколишній світ, чим і відрізняється від звичайної навчальної  діяльності (пояснювально-ілюстративної). Нове знання може мати як приватний, так і узагальнюючий характер, будучи або закономірністю, або знанням про деталі, про її місце в тій чи іншій закономірності. [3]

Для того щоб успішно керувати будь-якою діяльністю, необхідно володіти принципами організації даного процесу. Під принципом розуміють основне, вихідне положення якої-небудь теорії, основне правило діяльності. Дослідницька діяльність для реалізації педагогічного потенціалу в становленні світоглядної позиції на думку Є.В. Тяглової [4,85] повинна будуватися на таких основних принципах:

-  принцип доступності;

-  принцип природності;

-  принцип експериментальності;

-  принцип осмисленості;

-  принцип культуровідповідності;

-  принцип самодіяльності. [5, 36]

Давайте більш детальніше розглянемо кожен з принципів. Доступність навчання – один із принципів навчання – відповідність змісту, обсягу досліджуваного матеріалу, методів і організаційних форм навчання віковим та  індивідуальним можливостям учнів, наявних у них знань і уявлень. У вітчизняній дидактиці доступність навчання трактується як міра труднощіві не означає пристосування до рівня актуального розвитку учня, а орієнтується на найближчі перспективи розвитку. Для забезпечення доступності навчання вчителю важливо знати, в чому складність досліджуваного матеріалу.

Інший, не менш важливий принцип організації дослідницької діяльності – принцип природності. Цей принцип полягає в тому, що тема дослідження, за яку береться учень, не повинна бути надуманою дорослим. Вона повинна бути реальною, цікавою  і справжньою, а значить реально здійсненною. Її природність полягає в тому, що учень зможе досліджувати її самостійно, без сторонньої допомоги, без щоденної та постійної допомоги дорослого, коли дитина може сама її помацати, відчути можливості вирішення проблеми, стати першовідкривачем без підказки та керівництва вчителя. Ще одним важливим принципом реалізації дослідницьких програм учня є принцип осмисленості виконуваної учнем роботи. Для того щоб знання, отримані в ході дослідження, стали дійсно особистими цінностями учня, вони повинні усвідомлюватися і осмислюватися, а вся діяльність його в ході дослідження повинна бути підпорядкована пошуку єдиного поля цінностей в рамках проблеми. Це можливо тільки в тому випадку, якщо мета дослідження, завдання, проблема, гіпотеза дослідження  –  не готові викладки, сформульовані дорослим, а плід роздумів, своєрідний інсайт учня.

Наступним принципом організації дослідницької діяльності є принцип  експериментальності, який існує в педагогіці ще з Я.А. Коменського і розвиненого В.Р. Песталоцці і Ж.Ж. Руссо, як принцип наочності. У педагогічній літературі зустрічаються різні трактування терміна «наочність». Одні відносять до засобів лише те, що сприймається зором, виключають з наочних засобів предмети і процеси, а залишають лише ілюстративні, наочні  посібники. Інші, навпаки, схильні до розширення змісту цього поняття і поширюють його на уявлення, що утворилися в результаті слухання образної  мови або читання художньої літератури. Одні формуються на основі взаємодії першої і другої сигнальної системи вищої нервової діяльності, інші – результат дії тільки другий. У дослідницькійдіяльності учні пізнають властивості  речовин і явища не тільки зором, але і за допомогою інших аналізаторів.

Ще один не менш важливий принцип– це принцип культуровідповідності. Рішення його  –  це виховання в учня культури дотримання наукових традицій, наукового дослідження і новизною,і оригінальністю підходів у його вирішенні наукової задачі. Принцип культуровідповідності можна вважати принципом творчої дослідницької діяльності, коли учень привносить у дослідження щось своє, неповторне, пронизане своїми світовідчуваннями і світосприйняттям, що дозволяє зробити дослідження неповторним і оригінальним.

Проте, найголовнішим, на нашу думку, з усіх вище перерахованих принципів є принцип самодіяльності школяра, так як саме самостійна діяльність у ході навчального дослідження є головним показником розуміння учнем досліджуваної ним проблеми, показником становлення світоглядної позиції автора. Саме принцип самодіяльності підкріплюється принципами  доступності, природності та експериментальності, а не навпаки. Педагог, керуючи дослідницькою діяльністю учнів, повинен не тільки знати, але і керуватися цим принципом.

У зарубіжній літературі принципи замінюються вимогами, які також спрямовані на ефективне функціонування механізму дослідного навчання. На

думку американських педагогів (Драйвер Р., Белл Б., Крейзберг П. та ін.) [6],вимоги полягають у наступному:

- cпонукати  учнів формулювати наявні в них ідеї й уявлення, висловлювати їх у неявному вигляді;

- зіштовхувати учнів з явищами, які входять у протиріччя з наявними уявленнями;

- спонукати до висування припущень, здогадок, альтернативних пояснень;

- давати учням можливість  досліджувати свої припущення в вільній і ненапруженій обстановці, особливо шляхом обговорення в малих групах;

- надавати учням можливість застосовувати нові подання до широкого кола явищ, ситуацій, так, щоб вони могли оцінити їх прикладне значення.

Уцілому ідеї вітчизняних і зарубіжних педагогів схожі: для перших характерна більше конкретика і чіткийзв’язок з принципами і підходами вітчизняної методики, для других – гуманізація освіти.

Говорячи про особливості дослідницької діяльності, потрібно зазначити,  що  вона базується на дослідницьких здібностях особистостіяк учня, так і вчителя.

Дослідницькі здібності  –  індивідуальні особливості особистості, які є  суб’єктивними умовами успішного здійснення дослідницької діяльності. Організація навчально-дослідницької роботи складна, аджераніше в дітях ніколи не розвивалися окремі дослідницькі здібності. Безумовно, їх розвиток можливий в процесі самої дослідницької діяльності, але в ідеальному варіанті дослідницька робота повинна закріплювати їх, а не закладати. Під дослідницькими здібностями слід розуміти такі:

- уміння бачити проблему;

- уміння виробляти гіпотезу;

- уміння спостерігати;

- уміння проводити експеримент;

- уміння давати визначення поняттям та інші (за А.І. Савенкову)[7].

Таким чином, можна зробити висновок, що дослідницька робота учнів може здійснюватися на базі різних компонентів системи освіти, але при цьому для ефективної реалізації повинні дотримуватися певні принципи.

 

ЛІТЕРАТУРА

1) Обухов А.С. Развитие исследовательской деятельности учащихся.  –  М.: Издательство «Прометей» МПГУ, 2006. – 224 с.

2) Зимняя И.А., Шашенкова Е.А. Исследовательская работа как специфический вид человеческой деятельности. – Ижевск, 2001.

3) Тысько Л.А. Исследовательская деятельность учащихся в общеобразовательной школе // Преподавание истории и обществознания в  школе. – 2006. – №4. – С. 14-22.

4) Исследовательская деятельность учащихся в современном образовательном пространстве: Сборник статей / Под общей редакцией к. пс. н. А.С. Обухова.  –М.: НИИ школьных технологий, 2006. – 612 с.

5) Обухов А.С. Развитие исследовательской деятельности учащихся.  –  М.: Издательство «Прометей» МПГУ, 2006. – 224 с.

6) Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках. – М., 1994. – С.84

7) Савенков  А.И. Психологические основы исследовательского подхода к  обучению: Учебное пособие. – М.: «Ось-89», 2006. – 480 с.

Опитування

Вітаємо!

foto
Вітаємо переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України!
Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН