ПСИХОЛОГІЧНА ВІЙНА

                                                                                               Синякова В.Б.,

                                                                         практичний психолог

                                                                      Малої академії наук

                                                                   учнівської молоді

                                                                  Київської області,

                                                                                    кандидат педагогічних наук

 

 

 

Хоча методи психологічного впливу у військових цілях відомі з давніх часів, психологічна війна в її сучасному розумінні виникла і сформувалася тільки в XX столітті.

Вже після першої світової війни стало зрозуміло, що фізичні форми впливу надзвичайно затратні. Військова перемога, отримана в такий спосіб, часто не окупає втрат живої сили і техніки. Науково-технічний прогрес і розробка засобів масового знищення взагалі поставили під сумнів доцільність повномасштабних фізичних війн, тому що знищуються території, ресурси, потенційні раби і агресор сам може постраждати в результаті застосування такої зброї. «Психологічна війна повернула багато чого в старе русло», - пише О. Морозов.  Фізичний вплив відійшов на другий план і використовується у вигляді «останнього аргументу». Простий грабіж перетворився на складний лихварський механізм. Загрозливі окрики перетворилися в тонку психологічну гру. Змінилися зовнішні форми війни, але суть залишилася [1].

Можливість вести повномасштабну психологічну війну залежить від рівня розвитку інформаційно-пропагандистської машини. Тільки на початку XX століття засоби масової інформації перетворилися на невід'ємний, широко поширений і дуже важливий елемент повсякденного життя всіх економічно розвинених країн світу. Торгівля, політика, культура, суспільне життя вже не можуть нормально функціонувати без телебачення, інтернету, газет, журналів, брошур, плакатів, усної та друкованої реклами. Тому використання їх у військових цілях виявилося неминучим [3].

Сучасний світ став іншим. Значно зріс освітній і культурний рівень, змінилася психологія широких мас. Можновладці вже не можуть, як у давнину, просто сказати народам, що війна ведеться заради отримання видобутку і рабів. Тому уряди завжди намагаються приховати дійсні цілі війни, прикриваючись демагогічними гаслами про «оборонні війні» чи про «війну за свободу і демократію». Сьогодні політики і фінансові кола, які стоять за ними не можуть прямо заявити, що війна ведеться заради захоплення джерел сировини і ринків збуту, заради знищення своїх економічних конкурентів, заради придушення визвольних рухів в колоніальних і напівколоніальних країнах, заради збереження влади транснаціональних корпорацій в країнах «третього світу», а аж ніяк не заради оборони або захисту свободи і демократії. Оскільки можновладці ніколи не можуть сказати народам правду про справжні цілі війни, вони вдаються до психологічного насильства, брехні, пропагандистського цькування тих, хто не згоден стати гарматним м'ясом. Вдаватися до психологічної війні змушує те, що сучасні війни, які ведуть правлячі кола, суперечать інтересам народу [2].

Отже, із суми визначень психологічної війни випливає наступне.

1. Психологічна війна полягає у використанні не тільки пропаганди, а й багатьох інших заходів. У психологічній війні допускаються всілякі засоби заради досягнення поставлених цілей: отруєння продовольства, знищення великих індустріальних об'єктів, вбивства, терор, саботаж та інші, які вважаються цілком придатними для досягнення своїх цілей. Підрив морального стану ворога - ось головна мета, досягти яку намагаються веденням психологічної війни.

2. Психологічна війна ведеться не тільки у воєнний час. Це особливий вид підготовки та проведення війни, який ведуть постійно. Недарма в американському «Посібнику з ведення психологічної війни» вказується, що «Психологічна війна ... не знає жодних кордонів між війною і миром. Вона ведеться постійно, тобто як в мирний, так і у воєнний час». Ведення психологічної війни в мирний час - це саме та діяльність, яка відома під назвою «холодна війна» [4].

3. Психологічна війна ведеться правлячими колами як проти свого народу, так і проти народів ворожих держав, а також проти народів нейтральних і дружніх країн. Досвід першої та другої світових воїн підтверджує це. Гітлерівці, встановивши в країні жорстокий терор, поширюючи брехливу пропаганду, перетворили німецький народ на гарматне м'ясо; Польщу, Чехословаччину, Радянський Союз та інші країни вони розглядали як чергові жертви і засилали туди своїх агентів для проведення підривної роботи і створення «п'ятих колон». Під час другої світової війни гітлерівці, намагаючись морально придушити населення окупованих областей і підпорядкувати їх своєму впливу, не зупинялися ні перед брехнею, ні перед жорстокістю. У нейтральних країнах (у Швейцарії, Швеції, США до їх вступу у війну ) нацисти також мали своїх агентів, які були зобов'язані створювати в цих країнах профашистські настрої. Своє головне завдання в «дружніх» державах (у Японії та Італії ) нацисти бачили в тому, щоб всіма засобами перешкоджати розпаду фашистської осі Берлін - Рим - Токіо. Будь-який рух проти війни, безправ'я і поневолення жорстоко переслідувалося [5].

4. Метою психологічної війни є підготовка та ведення агресивних воїн в політико-ідеологічному, моральному і психологічному аспектах. Все це робиться насамперед для того, щоб вплинути на почуття людей, викликати панічний страх, порушити у народу ненависть до інших народів, зіграти на цих людських почуттях. Все це правлячі кола роблять для того, щоб перетворити людей на слухняне знаряддя для здійснення своїх військових планів. Узагальнивши все сказане, можна сформулювати наступне [6].

Психологічна війна - це особливий вид підготовки і ведення воїн, що дозволяє панівним колам, використовуючи пропаганду, терор та інші засоби, впливати на власні народи, народи ворожих, союзницьких і нейтральних країн у політико-ідеологічному, моральному і психологічному аспектах для досягнення цілей своєї військової стратегії.

Література:

1.      А. Морозов. Психологическая война. Киев, 1996.

2.      Лайнбарджер П. Психологическая война - М.: Воениздат, 1962. - 350 с.

3.     Репко С.И. Отечественный опыт ведения спецпропаганды (1918-1991). М.: Воен. ун-т, 1994. - 620 с.

4.     Севрюгин В.И. Специальные методы социально-психологического воздействия и влияния на людей. - Челябинск: Обл. ид-во, 1996. - 416 с.

5.     Техника дезинформации и обмана/Под ред. Я. Н. Засурского. - М.: Мысль, 1978. - 248 http://bookap.info/psywar/krysko/gl15.shtm

6.     W. Daugherty and M Jannowitz,  A Psychological Warfare Casebook, The John Hopkins Press, Baltimore, 1958.

 

Опитування

Вітаємо!

foto
Вітаємо переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України!
Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН