МЕХАНІЗМИ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ

Синякова В.Б.

                                         практичний психолог Малої

                                               академії наук учнівської молоді

                        Київської області,

                                          кандидат педагогічних наук

 

 

Поняття «творче мислення» займає особливе місце серед психологічних термінів: з одного боку, воно  тісно пов'язане з поняттям власне творчості, а з іншого боку, творче мислення залишається мало вивченим і недостатньо диференційованим від інших психологічних понять. Психологічна характеристика  творчого мислення є проблемою. По-перше, творче мислення включено в глобальне поняття творчості, і досить часто навіть у високо професійних дослідженнях автори схильні або ототожнювати творчість і творче мислення, або зовсім по-різному співвідносити їх. По-друге, більшість напрацювань з проблеми існує поза єдиної системи, і якщо поняття творчого мислення та його критерії визначені, наприклад, то сама структурованість знань  про творче мислення відсутня. У сучасній західній та вітчизняній психології розробки щодо творчого мислення існують у формі комплексу концепцій і теорій, у вигляді теоретичних і експериментальних робіт з окремих аспектів: творче мислення як передумова наукової діяльності та діяльності у мистецтві; творче мислення як особливий вид обдарованості; творче мислення як специфічна інтелектуальна діяльність тощо. У результаті цього відсутність єдиної концепції знань щодо творчого мислення і значна невизначеність в термінах створюють істотні труднощі щодо використання цього поняття. Враховуючи всі теоретичні та термінологічні труднощі щодо творчого мислення, найбільш скаладним є питання механізму його функціонування.

Так, в теорії Л.М. Веккера виділені наступні властивості мислення як пізнавального процесу: 1) особлива просторово-часова структура, 2) особлива модальність, 3) особлива інтенсивність.

Просторовість і часові виміри традиційно є властивостями більш простих і більш «чуттєвих» психічних процесів, ніж мислення. Мислення володіє абсолютно особливою просторово-часовою структурою. З точки зору простору мислення характеризується зняттям кордонів і бар'єрів, усуненням порогів, здатністю долати будь-які відстані незалежно від фізичних законів і часу.

На противагу традиційному розумінню мислення як безмодального процесу Л.М. Веккер вказує на особливі властивості модальності мислення. Мислення є інтермодальним, тобто в мисленні конкретні модальності поглиблюються і трансформуються в максимально синтетичні психічні утворення. Особливі властивості інтенсивності мислення виявляються в тому, що інтенсивність цього процесу залежить не від енергії стимулу, а від енергетики самого суб'єкта. Інтенсивність мислення залежить від загальної активації кори головного мозку, викликаної найчастіше особливою ​​мотивацією мислення. Отже, якщо мислення що властивості просторово-часової свободи є інтермодальним і в своїй інтенсивності залежить від внутрішньої активації суб'єкта, то творче мислення повинно володіти цими ж характеристиками в максимальному ступені. Творче мислення характеризується максимальною свободою в подоланні простору і часу і в оперуванні ними при вирішенні конкретних задач, воно є максимально синтетичним, максимально узагальненим по відношенню до конкретних образів і сенсорних переживань і засновано на максимальній суб'єктивный активації, без якої воно взагалі не може функціонувати. Саме ці його характеристики ми знаходимо практично в будь-якому його описі.

За Л.М. Веккер, мислення тим успішніше, ніж гармонійніше воно поєднує в собі перцептивні і асоціативні механізми. Інакше кажучи, продуктивність мислення залежить не тільки від його якісно специфічних властивостей (наприклад, від рівня розвитку розумових операцій), а й від ступеня зв'язку мислення з іншими когнітивними процесами, від глибини інтеграції мислення в структуру пізнавальних функцій в цілому. Творче мислення завжди функціонує на основі єдності двох цих механізмів (перцептивого і асоціативного), розвиває уявлення та поняття в окремому акті. При цьому для думки характерна децентрация, тобто можливість будь-яких переходів в системі «операції - дії - діяльність».

Для того, щоб відрізнити творчий процес (перетворення знань) від інтелектуального (процес застосування знань) слід звернутися до розмежування свідомого і несвідомого в психіці людини.

При вирішенні складної творчої задачі людина поступово проходить кілька стадій. Спочатку вона намагається застосувати свої готові знання до умов нового завдання. Якщо задача нетворча, то це їй вдається. Творчим є те завдання засобів вирішення якої у людини немає. Як результат наполегливих і безуспішних спроб вирішення творчого завдання суб'єкт переходить на стадію «інкубації ідеї», коли рішення як би поступово визріває в голові. Потім в деяких випадках настає раптове осяяння, коли людина несподівано знаходить принцип рішення.

Як підсумок відбувається перетворення знань, що є  початком творчого рішення. Ця послідовність стадій багаторазово підтвердженна  при описі наукових відкриттів. Якщо на стадії постановки задачі і спроб затосувати готові знання свідомість відіграє вирішальну роль, то на стадії інкубації ідеї і зародженні гіпотез вирішальну роль відіграє активність несвідомого. У момент "інсайта" ідея проривається в свідомість, що супроводжується яскравими емоційними переживаннями.

На стадії відбору та перевірки гіпотез домінує свідомість. Можна зробити висновок, що при інтелектуальному акті домінують свідомі процеси, а підсвідомі виступають об'єктом регуляції. Таким чином, критерій творчості як такої є процесуальним, тобто пов'язаний з особливостями протікання процесів застосування та перетворення знань в психіці індивіда.

 

Опитування

Вітаємо!

foto
Вітаємо переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України!
Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН