Інноваційні підходи до вивчення життя і творчості Тараса Шевченка у практиці роботи Національного музею літератури України

Тамара Сидоренко,

                                                               завідуюча відділом

                                                                             науково-освітньої роботи

                                                                    Національного музею

                                                                  літератури України

 

         «Великих героїв і поетів створює народ у моменти найвищого напруження в житті нації – в моменти, коли вони потрібні людям як повітря, як пожива. Справжній поет завжди  з народом, коли той бореться за свободу. Справжній герой завжди йде на чолі народу, коли народ піднімається на завоювання свободи» [1, 15].

         Тарас Шевченко завжди сучасний, бо кожне покоління бере від нього те, що здужає взяти. “Це стосується як окремих людей, так і поколінь, як суспільства, так і певної доби, її прагнень, її духу” [6, 73].

   Сьогодні ми спостерігаємо повернення до творчості і нову рецепцію нашого генія молодими людьми, для яких Шевченко став сучасником.

         Над Майданом виділяються півметрові літери поетичного звернення Тараса Шевченка:

         Борітеся – поборете,

         Вам Бог помагає!

Цей заклик – із поеми «Кавказ», в якій поет ще до свого десятирічного заслання в солдати «в степи безкраї за Уралом», в листопаді 1845 року, висловив  біль і співчуття народам Кавказу, свою солідарність, закликаючи їх боротися за  свободу і вірити Божій «силі і духу живому».

         Уривок з поеми «Кавказ» читав 21-річний Сергій Нігоян із Дніпропетровщини, який з перших днів протесту проти насилля влади був на Євромайдані і який став одним з перших бійців «небесної сотні».

         І вам слава, сині гори

         Кригою окуті.

         І вам, лицарі великі,

         Богом не забуті.

         Борітеся – поборете,

         Вам Бог помагає!

         За вас правда, за вас слава

         І воля святая!

«Роки і віки намагаються віддалити Шевченка від нас, а він не піддається, він щодень стає ближчим, дорожчим, зрозумілішим. І щодень потрібнішим... Його поезії можна читати і з трибуни міжнародних форумів, і наодинці з найдорожчою людиною... Доступний і приступний кожному, хто прочитає бодай рядок його поезій, Шевченко водночас — поет неймовірної мистецької досконалості. Провінціальної обмеженості, отих глухих, задушливих бур’янів немає й сліду в його поезіях. Лірична сила його генія — неперевершена. Сила уяви — небачена. Чуття слова — приголомшливе. Природність, невимушеність стилю — дивовижні. Простота — граничнопрекрасна... Його поезії... далі чарують тебе своєю відкритістю навіть і там, де героїзм намагаються замінити комфортом, силу духу — монотонністю загальної освіченості, революційні прагнення — буденними дбаннями про підвищення продуктивності праці, шукання істини — безсилим борюканням із примарами нез’ясованих міжнародних конфліктів» [4, 230].

         Сьогоднішні реалії нібито дозволяють «прочитати» Шевченка заново, відкинути тенденційності та упередження минулого. Разом із тим, іще дуже довго (а може й завжди) існуватиме неподоланне провалля між рецепцією поета науковцями та широким загалом. На жаль, доводиться констатувати, що за всім розмаїттям трактувань, відомих вузькому колу дослідників, на рівні масової свідомості панує спрощене, спримітизоване та ледве не догматичне уявлення про його (чи приписувані йому?) ідеї. Низка банальних загальників на кшталт «національний пророк», «месія» не тільки не сприяють, а, навпаки, стають на заваді вдумливому й проникливому сприйняттю шевченкових ідей. Ідей, котрі за всієї позірної простоти викладу (простоти, котра дала П. Кулішу підстави стверджувати, що сама душа українського народу промовляє через Шевченка!), вражають — щойно зануришся в їхній світ — направду незбагненними символічними глибинами та смисловими шарами.

 Літературна спадщина Шевченка є постійно актуальною для суспільства. Протягом двох століть вона освоюється з позицій різних теорій та ідеологем. Кількість витворених кліше рецепції Шевченка величезна. Тому такою актуальною є проблема нового, сучасного прочитання творчості поета; застосування для досягнення цієї мети нових підходів в практиці роботи музею.

         Головним завданням Національного музею літератури України у реалізації сучасного прочитання творів Т.Шевченка є необхідність поєднання найновіших досягнень шевченкознавства із новітніми методами практичної роботи музею. Саме таке поєднання забезпечує можливість  інтерпретувати, сприйняти творчу постать Тараса Шевченка по-сучасному, у новому світлі. 

         Намагаючись по-новому осягнути поетичний геній Шевченка, ми прагнемо поєднати низку найновіших підходів, запропонованих сучасними шевченкознавцями. Так, наприклад, надзвичайно важливо вловити типологічні відповідності творчості Кобзаря. З цією метою використовуємо компаративістський підхід, спираючись на дослідження в цій галузі І.Франка, Д.Наливайка, І.Гузара, Д.Антоновича. Окреслюючи етапи творчості Шевченка, вивчаємо біографію митця, особливий колорит його доби. Джерелом історичного та біографічного підходів слугують наукові розвідки П.Зайцева, П.Жура, В.Бородіна. Коли ведемо мову про світогляд поета, намагаємось осмислити віхи індивідуального поступу через поезію, спираємось на праці М.Коцюбинської, І.Дзюби, Ю.Барабаша, В.Пахаренка. Таким чином метою наукової роботи музею постає прагнення збагнути творчу постать Кобзаря цілісно та всебічно.

 Вже для багатьох поколінь українців поет означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, наче ми все про нього знаємо. Але у глибокої істини – тривалі шукання. Переконуємося, геніальне не піддається однозначному розумінню, вимагає об’єктивації від загального до конкретного. Тому вимір Шевченкової поезії не можливо представити одним усталеним баченням поетичного слова. Сьогодні ми все ще на шляху до глибшого пізнання поета. Як зазначає І.Дзюба, «Тараса Шевченка ми розуміємо настільки, наскільки розуміємо свій час і Україну в ньому» [1, 9].

У чому ж актуальність поетової постаті? Як за допомогою сучасних методів ведення екскурсії відкрити для відвідувачів Шевченка митця, художника, який відчинив для української нації двері у безкінечність. «Кобзар», по суті, є своєрідним поясненням і виправданням нашого національного буття. «Кобзар» – це вістка у вічність. Бо ми, земні люди, відходимо, а «Кобзар» і Шевченко залишаються. Він посилає від нашої нації потужний сигнал у майбуття: ми є і маємо велику перспективу на майбутнє. Це та наша Біблія, «перечитана» Шевченком і воскресла уже в проекції на кожний день буття кожного нового покоління.

До Тараса Шевченка ми йдемо від вивчення біографії, поступово переходячи до основних тем його творчості, виробляючи свої бачення на прочитання текстів поета. Ю.Ковалів, із погляду герменевтики, називає такий підхід «…зведення зовнішнього чинника до внутрішнього, іманентного, безпосередньо даного сприймання» [2, 4]. Йдеться про «діалог» автора й інтерпретатора його тексту.  Для нас важливо  наголосити на сучасності Шевченкової спадщини, визначаючи паралелі поетового часу і свого, застосовуючи принципи історичного мислення та контекстуальності.

Ми  пропонуємо поглянути на Кобзаря не просто як на геніального митця, передусім письменника, а розглядати його творчість як герменевтичний простір – джерело могутніх інтерпретацій.

У світовому поступі музейної сфери літературний музей має особливий статус. Вміння експериментувати, генерувати і втілювати нові ідеї, нові підходи в практиці роботи зі школярами в музейному просторі сьогодні як ніколи актуальні.[7].  Музей – це не та установа, куди люди ходять в обов’язковому порядку, як, приміром, у школу чи на роботу. Для того, щоб у людини виникло бажання знову прийти в музей, вона має отримати від його відвідання позитивні емоції та приємне враження. 

 У музеї активно діє програма “Вшановуємо Тараса Шевченка” (до 200-річчя від дня народження Т.Шевченка). Варто зазначити, що протягом останнього року спостерігаємо значне зростання інтересу до екскурсій та різноманітних заходів, що стосуються постаті Т.Шевченка. Кількість проведених оглядових і тематичних екскурсій “Тарас Шевченко — поет ігромадянин”, “Тарас Шевченко. Сучасне прочитання” збільшилась: тільки у березні – 25.

Сучасне прочитання творчості Тараса Шевченка у музеї здійснюється  шляхом використання різноманітних методів музейної роботи: творчої діяльності, рольових ігор, інтерактивної екскурсії. Ці методи  розділяємо на дві групи: імпресивні та експресивні. Імпресивні методи (від лат. impressio — враження, переживання) спрямовані на сприйняття відвідувачами музею форм дозвілля; експресивні методи (від лат. expressio — вираз) передбачають створення ситуацій, в яких відвідувачі стають учасниками конкретного заходу. 

Інтерактивна екскурсія «Життя і творчість Тараса Шевченка»  розрахована на дітей 5—10 років і передбачає різноманітні заходи: пошук зображень поета  та колективну роботу складання пазлів «Батьківська хата» за малюнком Тараса Шевченка, розповіді про життя та творчість Кобзаря, зустрічі з письменниками, шевченкознавцями,  святкові заходи, присвячені вшануванню нашого поета.

Освітні та наукові програми розробляємо й для студентської молоді. При цьому не можна забувати, що музей — це не лише місце, де зберігаються великі мистецькі колекції, музей є науковою установою, центром поширення знань, в якому зберігаються архіви, довідкова документація, наукова література. Поширеними формами роботи нашого  музею із студентською аудиторією є проведення спільних наукових досліджень, консультацій, підготовка наукових публікацій (тема окремого дослідження).

 Основоположними функціями музею традиційно вважається функція документування і науково-освітня. Нас цікавить науково-освітня, яка ґрунтується на інформативних та експресивних властивостях музейного предмета, тобто вона зумовлена пізнавальними та культурними запитами суспільства і здійснюється в різних формах експозиційної та науково-освітньої роботи музею.

«Музей» – кажучи словами М.Макагіансара, – це ще й форум, де знаходить відображення геній часу і дух народу» [9, 152]. Науковці музею використовують  новий, комунікаційний підхід, за якого відвідувач є повноправним учасником процесу комунікації, співбесідником і партнером музею,  а не пасивним одержувачем знань і вражень, як це мало місце в рамках традиційного підходу. Відвідувач спілкується із співробітниками музею з метою отримання знань, а експонати служать предметом або засобом цього спілкування.


         Ми  працюємо з певними групами екскурсантів – різними як за віком:  індивідуальні відвідувачі і екскурсійні групи, дорослі, студенти, учні, дошкільнята. Досвід роботи свідчить про те, що найбільш перспективною єробота з дитячою та юнацькою аудиторією. Саме молодь   і є сьогодні найбільш потенційним відвідувачем музею.

 У музейній практиці  використовуємо понад 100 форм науково-освітньої роботи, але базовими є екскурсія, лекція, консультація, наукові читання (конференції, засідання), клуб (гурток, студія), конкурс (вікторина, флеш-моб, квест), зустріч з цікавою людиною, концерт (літературний вечір, театралізована вистава), свято [12, 63 Юхн ].

Головним у нашій роботі з аудиторією постає не різноманітність форм, а зміст інтерактивної програми. Новизна концепції і свіжість залучення матеріалів – основоположний принцип при формуванні тематики екскурсій. Варто зупинитись на такій формі роботи як студія «Духовність української родини» (керівник письменниця Марія Морозенко), мета якої полягає в естетичному розвитку школярів, розкритті їхніх схильностей до художньої творчості. Однією з форм роботи студії стало проведення флеш-мобу за творами Тараса Шевченка, у якому взяли участь  відвідувачі різних вікових категорій.

         Організовані у музеї конкурси, вікторини проводяться так, щоб максимально залучити дітей до ознайомлення з музейними колекціями, зокрема із тими, що стосуються  творчості Тараса Шевченка: прижиттєвівидання 1841 р. – поема-епопея «Гайдамаки», 1844 р. – «Чигиринський Кобзарь и Гайдамакы», «Живописная Украина», поеми «Гамалія», «Тризна» («Бесталанный»), 1859 р. – збірка «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки»; 1860р. – збірка «Кобзар», нове видання; 1861 р. – «Букварь южнорусский».

        Завдання учасникам пропонуємо  найрізноманітніші,  виконання яких  вимагає знання і фактичного,  і експозиційного матеріалу. Науковець оцінює не тільки правильність відповідей учасників змагань, але й їхнє вміння обстоювати свої погляди та вести дискусію.

Для участі у літературно-мистецьких заходах активно залучаємо провідних науковців, письменників, художників, видавців. Виступи письменника Івана Драча та шевченкознавця Світлани Задорожної на літературно-мистецькому заході «Не вмирає душа наша, не вмирає воля» до Дня перепоховання Тараса Шевченка в Україні викликали в учнів, студентів, богунців і нахімовців почуття глибокого патріотизму до рідної землі. Натхненно, зворушливо і емоційно звучав “Заповіт” від нахімовця із Севастополя.

Поховайте та вставайте,

кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте!

         Стало традицією музею щорічне безперервне читання «Кобзаря». Ця подія  стала справді масштабною і надзвичайно резонансною: кількість учасників цьогорічного дійства налічувала більше 200 осіб. Серед них письменники, науковці, театральні і громадські діячі, а головними учасниками  стали школярі та студенти.

         Літературно-мистецькі заходи, присвячені творчості Тараса Шевченка, розрізняються як за сюжетами, так і методами організації. Методично виправданою була передбачена активна участь маленьких школярів, використання театралізованих елементів та ігрових епізодів на мистецькому святі «Вшануймо Тараса Шевченка» (учні  школи № 53), тобто вдале поєднання двох умов – музейності і святковості.

         На активній поведінці школярів базована і рольова гра, що вважається однією з найефективніших форм науково-освітньої роботи. Її особливість полягає в тому, що вона цілковито будується на рольовій поведінці учасників і дає можливість зануритись у певне середовище. Така літературна гра сприяє розвитку історичної свідомості.Прикладом наших розробок у цій сфері є змагання «За підказкою відгадай назву твору». Пропонуємо завдання для двох груп дітей.

ЗавданняАдлякоманди 1
1.Твір присвячено російському поетові В.Жуковському.
2.Цю поему названо ім’ям головної героїні.
3. Афористичні вислови з твору:

Світ, бачся, широкий,
Та нема де прихилитись
В світі одиноким.

Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?

Не питайте, чорнобриві,
Бо люде не знають,
Кого Бог кара на світі,
То й вони карають…

4. Рядки з твору:

Де ж ті люди, де ж ті добрі,
Що серце збиралось
З ними жити, їх любити?
Пропали, пропали!

Завдання А для команди 2
1. Цей твір посвячено видатному українському письменникові, якого Т.Шевченко називає «другом», «батьком».
2. Поезію написано в ранній – романтичний – період творчості Т.Шевченка.
3. Образи твору: «чайка», «синє море», «воля», «червоні жупани», «слава козацькая», «дівчина під вербою».
4. Рядки з твору:

Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине –
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.


Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово.

Поряд з традиційними формами роботи, такими як: оглядова, тематична, лекція-екскурсія, урок-екскурсія, гра-екскурсія – науковцями музею протягом останніх років використовуються нетрадиційні прийоми активізації уваги і зацікавлення екскурсантів в сприйнятті інформації і огляді експозиції. Так, під час гри-екскурсії для дітей молодшого шкільного і дошкільного віку, враховуючи вікові особливості уваги дітей, застосовується віршована форма викладу матеріалу, введення в текст екскурсії загадок, елементів рухливих ігор в залі експозиції, казкового персонажу (наприклад, козака Тарасика, який стає для дітей провідником у минуле). Це дає науковцю можливість зосередити увагу на суттєвих, оригінальних цінних експонатах і досягти ефективності в сприйнятті текстового матеріалу.

Пропонуємо відгадати кросворд:  з якого твору Т.Шевченка взято уривок, записати його назву у відповідні клітинки.

Подпись: 1Є	Р	Е	Т
И	2К	А	В
К	А	3З	А
П	О	В	І
4Т	О	П	О
Л	Я

1. І брат з братом обнялися

І проговорили. (Поема «Єретик»)

2. Вітер тихий з України
Понесе з росою
Мої думи аж до тебе…
Братньою сльозою
Ти їх, друже, привітаєш
Тихо прочитаєш!...(Поема «Кавказ»)

3. І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.(Поезія «Заповіт»)

4. Стан високий , лист широкий
Нащо зеленіє?
Кругом поле, як те море
Широке, синіє. (Балада «Тополя»)

Слово тихої любові
Навіки і віки!( Поема «Єретик»)

Отже, інтерактивні методи музейної роботи, на відміну від традиційних, базуються на активній взаємодії відвідувачів, при цьому основна увага акцентується на  взаємодії слухачів між собою. Такий підхід дозволяє активізуватиучасниківмузейного простору, зробити його більш цікавим та менш втомлюваним для учнів.«Слово – інтерактивний прийшло до нас з англійської і виникло від слова “інтерактив”. “Inter” – це “взаємний”, “act” – діяти. “Інтерактивний” означає сприяти, взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (комп’ютером), чи з будь-ким (людиною)»[5]. Значить інтерактивна екскурсія – це, перш за все, діалог, під час якої здійснюється взаємодія науковця і екскурсанта.

Інтерактивну екскурсію організовуємо так, щоб практично всі відвідувачі були  заохочені до процесу пізнання, мали можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають. Під час проведення інтерактивної екскурсії організовуємо індивідуальну, парну, групову роботу, а також застосовуємо дослідницькі процеси, рольові ігри, роботу з різними джерелами інформації.Дотримання порядку застосування активних методик дозволяєспланувати екскурсію так, щобвона сталабільш ефективною, цікавою для слухачів

         Що ж дає впровадження методів інтерактивної екскурсіїрізним суб'єктам інтерактивногопроцесу можемо з’ясувати під час проведенняінтерактивної екскурсії «Учітесь, читайте…» за життям і творчістю Тараса Шевченка.  Учні вчаться критично мислити, розв’язувати складні проблеми на підставі аналізу обставин і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Учні  мають можливість не лише прослухати адаптовану до їх віку розповідь про життя і творчість Тараса Шевченка, але й стати учасниками захоплюючої гри-пошуку.

Екскурсія цікава та незвичайна тим, що діти перебувають в постійному діалозі з екскурсоводом: відгадують загадки, цитують вірші. Щоб утримувати увагу маленьких відвідувачів, динамічна екскурсія органічно переплітає ігрові елементи та біографічні факти. В одному із залів музею діти складають пазл: репродукцію картиниШевченка «Циганка-ворожка». Наприкінці екскурсії маленькі відвідувачіотримають творче завдання: інтерпретувати копію малюнка Т.Шевченка. Найкращі роботи можуть бути розміщені на сайті музею.

         Метою нашоїекскурсіїєз’ясуваннярівнязнаньучнів про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка, закріпленнязнаньпро поета; розвитокусного мовлення, збагачення словникового запасу, прагнення навчити дітей працювати окремо та в групах.

Екскурсія проводиться у вигляді змагання. На початку створюються дві команди учнів, що беруть участь у конкурсах.  Інтерактивна екскурсія проходить  у вигляді подорожі по станціям життєвого та творчого шляху Кобзаря. Вибір за науковцем, який добре знає рівень певної вікової категорії відвідувачів. Використання кросворду вимагає особливої уваги і зосередженості.

По горизонталі:

2.      Назва першої збірки Т.Шевченка.

3.      Місто, у яке було перевезено прах Шевченка.

7.      Назва таємного антикріпосницького братства, у якому Шевченко брав активну участь.

9.      Прізвище художника, який, дбаючи про Шевченкове визволення з кріпацтва, намалював портрет Жуковського.

10.    Місто, куди було заслано Тараса Григоровича після розгрому Кирило-Мефодіївського братства.

11.    Батьківщина козаків.

По вертикалі

1.      Козацький ватажок.

4.      Як у поемі "Гамалія" названо козаків-невольників?

5.      Передмістя Царгорода, де був палац султана.

6.      Село, у якому народився поет.

8.      Український художник, з яким Т.Шевченко познайомився у 1836 році у "Літньому саду", взяв участь у викупі Кобзаря з кріпацтва.


 

         Така форма роботи як квест за темою «Т.Г.Шевченко в експозиції Національного музею літератури України» по-особливому сприймається відвідувачами.

Побудовано навчально-розважальний квест у вигляді маршруту –цікаві історії про життя і творчість Тараса Шевченка, основні віхи його біографії. Разом з тим, у кожній залі маленькі відвідувачі знайомляться і з центральними експонатами музею.  До прикладу, під час огляду експозиції, присвяченої життю і творчості  Шевченка діти отримують одне із завдань: записати назву або звернути увагу на деталі, порахувати щось, зображененакартині, описати людину, зображену на полотні, закінчити вірш, тощо. Полегшити виконання завдання допомагаютьпідказки –фрагменти малюнків чи предметів, про які йде мова.

         Наприклад опис квесту-гри для учнів 9-11 класів.Змагання  передбачає проходження за визначений період часу командами учнів дев’яти  етапів, за кожен з яких вони отримують залікові бали. За правильну відповідь без підказки вони отримують 3 бали, в разі використання підказки – 1 бал. В разі порушення правил на етапі отримують 1 хвилину  штрафного часу. Переможцем стає команда, яка отримує найбільше балів за менший проміжок часу. Судді на етапах – науковець або вчитель.

Хід змагань

Старт.  Змагання розпочинаються біля Шевченківської експозиції.

Завдання: відшукати книгу, яка має таку ж назву, яка була укладена і  видана коштом Тараса Григоровича Шевченка, відому кожному учневі.

Підказка:книга містила розділи: азбука, склади, циф­ри, лічба, текстовий матеріал, на якому вчаться читати.

Відповідь:Буквар. У Букварях ( їх кількість відповідає кількості команд – учасниць) учні знаходять маршрутні листи, в яких проходження етапів відрізняється черговістю проходження.)

Маршрутний лист команди

 _________________

Музейна наука

Кількість отриманих балів

Штрафний час

Суддя

 

 

 

 

Загальна кількість балів:

Загальний час:

І етап наука – українська мова і література

Завдання: яку назву мала перша збірка поетичних творів Тараса Шевченка?

Підказка: після її виходу так стали називати самого поета.

ІІ етап наука  – образотворче мистецтво

Завдання: назвіть автобіографічну повість про роки навчання  в Петербурзькій Академії  мистецтв.

Підказка: так називають людину, що малює картини.

Відповідь: «Художник».

ІІІ етап наука – музичне мистецтво

Завдання: Який тембр  голосу мав Тарас Григорович Шевченко?

Підказка:  відгадавши ребус, отримаєте назву тембру  голосу.

 

 

Відповідь: тенор.

ІV етап наука – іноземна мова

Завдання: яку іноземну мову знав Т.Шевченко?

Підказка: це мова Шопена, Міцкевича, Склодовської-Кюрі.

Відповідь: польську.

V етап наука – біологія

Завдання: назвіть рослину, яка зустрічається в віршах  Шевченка 385 разів.

Підказка:  рослина – один із  символів України.

Відповідь: калина.

VIетап наука –математика

Завдання: запишіть формулу Шевченківського віршу.

Підказка:  Шевченківський вірш  - розмір поезії Шевченка - 14-ти складовий вірш, який походить від народнопісенного силабічного 14-складника, його називають коломийковим віршем.

Відповідь: (4+4+6)

VIIетап наука –світова література.

Завдання: Закінчіть назву збірки поезій «Новые стихотворенияПушкина иШевченки …»

Підказка:Автор «Євгенія Онєгіна»

Відповідь:Пушкіна

 VIII етап наука -–історія

Завдання:Дайте назву історичному  документу, якиймав велике значення в житті Кобзаря.

Підказка:документ, що змінив соціальний статус Т.Г.Шевченка.

Відповідь: відпускна

IXетап наука –психологія

Завдання: яким на думку гаїтянського поета Рене Депестера є темперамент Тараса Шевченка?

«Шевченко з його____темпераментом – це такий вогонь, який кидає свої відблиски на всі народи, що борються за справедливість і красу.»

Підказка:  слово вжито в переносному значенні

Відповідь: сонячним.

Підведення підсумків.

За наявними маршрутними листами журі визначає переможців.

Нагородження учасників: учасники отримують дипломи, переможець –  грамоту. За можливості учасники можуть бути нагородженні подарунками (рекламною продукцією: листівками, путівниками).

Сьогоднінаша країна переживає складний, трагічний період. Кожен із нас щиро тужить за героями України. Щоб засвідчити нашу єдність і шану ми ініціювали  флеш-моб, на котрому запропонували нашим друзям одночасно прочитати вірш Тараса Шевченка "Молитва".  Аналогічні заходи відбувалися іу багатьох навчальних закладах Києва.   Учасники флеш-мобу роздавалилистівки з уривками віршів Тараса Шевченка.Скрізь, де застала12-та година, учасники  відкривали «Кобзар» або розгортали аркуш паперу з роздруком цього вірша і читали вголос.


Молитва
Царям, всесвітнім шинкарям,
І дукачі, і таляри,
І пута кутії пошли.


Робочим головам, рукам
На сій окраденій землі
Свою ти силу ниспошли.


Мені ж, мій боже, на землі
Подай любов, сердечний рай!
І більш нічого не давай!

24 мая

СПБ
***
Злоначинающих спини,
У пута кутії не куй,
В склепи глибокі не муруй.

А доброзиждущим рукам
І покажи, і поможи,
Святую силу ниспошли.

А чистих серцем? Коло їх
Постави ангели свої
І чистоту їх соблюди.

А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли.

27 мая

         Різноманітні інтерактивні програми загалом не можуть цілком замінити традиційні форми роботи, але, разом з тим, такі нестандартні форми як літературні вікторини, кросворди, рольові ігри, квести, флеш-моби здатні зацікавити відвідувачів, привернути увагу молоді до сучасного, креативного сприйняття музейного простору.

 

       Отже, нові підходи до вивчення  життя і творчості Тараса Шевченка  у практиці роботи Національного музею літератури України на часі, бо “актуальність Шевченка сьогодні не в тому, що він порушував великі вічні питання або дав нам відповідь на них, – кожне покоління мусить само шукати відповіді на питання, поставлені часом. Нині ми повертаємося лицем до загальнолюдських цінностей, а отже, й до Шевченка” [8, 51].

 

Література

 

1. Дзюба І.  Тарас Шевченко. Життя і творчість. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія». 2008. – С. 9, 15.

2.Жулинський М. За що я Вкраїну люблю? // «Народознавство», № 84, 9 березня 2014. – С. 2.   

3.Жулинський М. «Заповідна мрія Шевченка – «І братолюбіє пошли…». // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, та коледжах».  № 1, 1999. –  С. 4.

4.Загребельний П. Думки нарозхрист, 1974–2003 / П. Загребельний; вступ. слово Л. Копань.— 2-ге вид., доп.— К.: Унiв. вид-во Пульсари. 2008.—       С. 230.

5.Інтерактивні методи навчання. Режим доступу: //sites.google.com/site/nmcmyk/

6.Маланюк Є. Репліка // Маланюк Є. Книга спостережень. Проза. – Торонто: Гомін України. 1962. – С.73.

7.ПошивайлоІ. Розвиток музейного персоналу. Режим доступу: https://www.facebook.com/ucrms/posts/728904523839502

8. Сверстюк Є. Блудні сини України. – К.: Т-во "Знання" України. 1993. – С.51.

9.Шевченко В.В., Ломачинська І.М. Музеєзнавство. –  К.: Університет «Україна». 2007. - С. 230.

10.Шевченко Т. Зібрання творів: У 6 т. – К., 2002. Т. 2: Поезія 1847-1861. – С. 337; 732.

11. Юхневич М. Я поведу тебя в музей.: Учебное пособие по музейной педагогике: Монография. – М.: Рос. ин-т культурологи.  2001. – С. 63.

 

Опитування

Вітаємо!

foto
Вітаємо переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України!
Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН