Дивотворці

Надія КИР’ЯН,

                                                                               член Національної спілки

                                                                         письменників України

У Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, який володіє найбільшою в Україні колекцією творів майстрів-гончарів (понад 35 000 експонатів), у якому представлено творчі досягнення всіх історико-етнографічних районів України, усіх провідних національних керамічних шкіл, незабутнє враження справляє Національна галерея монументальної кераміки.

Тут свої надзвичайні роботи представляють залюблені в глину видатні майстри-новатори з усіх усюд: Андрій Ільїнський, Гія Міміношвілі з Києва, Тетяна Карімова з Росії, Микола Вакуленко з Криму, Світлана Пасічна, Олег Перець з Полтави, Сергій Радько з села Межиріч на Черкащині, Тетяна Потапенко зі Львова, Микола Пошивайло, Олександр Шкурпела, Настя Білик-Пошивайло, Володимир Мороховець (різьбяр, коваль) з Опішного та багато інших дивотворців.

На симпозіумах, які постійно проводять в Опішному з ініціативи та під керівництвом науковця, директора Інституту керамології Олеся Пошивайла, зародилося багато мистецьких проектів, що разом створили на опішненських схилах дивовижний фантастичний світ. Фахові художники, керамісти, скульптори діляться професійними секретами мистецтва, а відвідувачі, які цих секретів не знають, просто милуються і отримують насолоду, потрапляючи в цю поетичну казку.

Про образно-поетичне мислення українських майстрів писали багато мистецтвознавців, зокрема, Володимир Данилейко: “У нас немає прямого відтворення усіх ліній, рис, кольорів, відображень тих самих коней, качечок, півників, баранців, берегинь, левів. Нам кажуть: де ви взяли левів на Полтавщині, вони тут ніколи не водилися… Усі ці метаморфози художнього бачення у нашому мистецтвознавстві ще не з’ясовані. Ми не знаємо, чому конячки свистять. Хіба конячка свистить? Вона ірже. Але ніхто з майстрів вам не скаже, що конячка не свистить. Вона чудово свистить! Отже, це свист історії! Поклик часу! Новизна, яку несе симпозіум, це те, що вперше майстри і науковці музею намагаються підняти, знайти шляхи до монументалізації художніх речей з кераміки. Досі цього не було… Монументальне мистецтво — це великий стиль, який виникає, коли на те є воля Неба. Його ознаки: вражаюча сила виразності, величність і переконливість форми, втілення, яке з’являється від переконливості і впевненості Творця”.

Дивовижні речі творять майстри, для яких кераміка — не ремесло, а натхнення. Це чітко означив Андрій Ільїнський, автор скульптурної композиції “Україна, або Козак Мамай під деревом БО” (БО — священне дерево, під яким Будда досяг Просвітлення): “Якщо не дати ремеслу закріпостити себе, то гончарство дозволяє створювати не тільки традиційні форми, а може бути засобом імпровізації, засобом втілення плинних почуттів. Тому що глина на крузі сприятлива до кожного дотику”. Цей його твір — своєрідне осмислення філософії українського буття, втіленого у безсмертному образі козака Мамая.

Одним із перших почав прикрашати Опішне монументальними скульптурами відомий народний умілець Василь Омеляненко, створюючи прямо на місці цілісного величезного українського лева з двома головами. Раніше такі великі вироби робили частинами, випалювали. А потім складали. І хоч як складно було, Василь Онуфрійович це зумів усупереч традиції.

На початку своєрідної експозиції галереї дотепна композиція Миколи Пошивайла “Козаки співають”, яка користується неймовірною популярністю: майстер виконав на замовлення вже багато її копій. Недарма за цей глиняний шедевр він одержав премію імені Івана Нечуя-Левицького.

Фантастичні глиняні скульптури зустрічають відвідувачів біля входу в музей, заселяють подвір’я. “Запали вогонь” киянина Марка Голенка — ангел спустився на землю, щоб спалахнув вогник добра, любові в наших серцях. “Човен часу” львів’янки Тетяни Потапенко: глиняний човен із глиняними веслами пливе крізь віки й роки — мимоволі замислюєшся про плинність, проминущість людського життя у вічному світі… Зворушлива “Чумацька мадонна” Миколи Теліженця з Черкас: простує чумак далекими дорогами, а у серці — рідний дім, Мати Божа з дитятком…

Заслужений майстер народного мистецтва Микола Вакуленко відомий своїми дотепними витворами з самобутнім характером, між яких козаки, бабуні, молодички, наші домашні улюбленці котики й собачки тощо. Вони є і на Андріївському узвозі в Києві, і в Ялті, і на ярмарках народної творчості. І тут, в опішненській галереї ніхто не минає, не зупинившись біля його котиків, які завзято співають: “Сядемо під перелазом, заспіваймо пісню разом”. Микола Вакуленко розповідав: “Мені здається, що торкаєшся якоїсь таємниці, коли серед лісу оббираєш глину з вивернутої вітром сосни або довбаєш її у велетенському кар’єрі цегляного заводу. Здається, варто замісити глину, підготувати до роботи — і одразу станеться диво: оживуть спресовані в цій масі століття, з’явиться на світ якийсь незвичайний виріб”. І він з’являється на втіху багатьом шанувальникам таланту майстра.

Представлені в галереї цікаві твори Сергія Радька, що виріс серед дніпровських круч, які в дитинстві йому уявлялися “суцільним глиняним пирогом”: “Пасе Галя гуси”, “Створення світу”, “Володар”. А розглядаючи неймовірний багатоповерховий будинок із макітер, одразу впізнаєш “Український світ”, який отак побачили ініціатор створення полтавської школи художньої кераміки Олег Перець та опішненські керамісти Олександр Шкурпела і Настя Білик-Пошивайло.

Мандруючи повз усі такі дива, дістаєшся оригінального мистецького проекту “ПереХід”, який створили Гія Міміношвілі, Тетяна Карімова, Володимир Мороховець та Світлана Пасічна. У проекті втілено універсальну світо-, націо- й особистісну ідею об’єднання, яка, до слова, так на часі! Митці вирішили, що Опішне — давнє гончарське містечко, що поєднує між собою людей і країни. Це не тільки “найбільша кількість керамістів на одному квадратному метрі, а й скульпторів, живописців, ковалів, вишивальниць, поетів, фотографів, романтиків і діячів — усіх харизматичних, креативних людей! Сюди залюбки прибувають усі, хто має нестримне бажання творити, спілкуватися із залюбленими в мистецтво й красу душами, збагачуватися новими враженнями, наснажуватися магією колиски гончарства.

Ідея об’єднання дивовижним чином візуалізувалася мистецькими засобами через експрес-творення арт-об’єкта “ПереХід” у червні 2013 року. Водночас він постав моделлю експозиційного мобільного виставкового простору. На Х-подібних опорах мосту можна розміщувати будь-які мистецькі твори. При цьому експонат не “приковується” до площини — він немовби зависає в повітрі, очікуючи метаморфоз і перемін”.

“ПереХід” — багатозначний смисловий образ. Він закорінений у давню побутову культуру українців через імітацію прадавньої животворящої традиції сушіння глиняного посуду надворі, на дерев’яних кілках, тинах.

“ПереХід” — це міст із минулого в сучасність, із учора — в сьогодні й завтра. Простуючи ним, людина намагається осягнути феномен гончарної культури в житті не лише пращурів, а й майбутніх поколінь, водночас осмислює власний пройдений шлях. “ПереХід” через вузеньку дошку-лінію сприяє усвідомленню власних можливостей, подоланню набутих страхів. Один необережний, необдуманий порух, крок — і можна зійти на манівці…

Словом, упродовж усієї мандрівки-екскурсії галереєю є час відволіктися від суєти суєт, замислитися над суттю буття й творчої свободи… Галерея сприяє цьому, надихає.

А там, за містком, на другому боці є гончарний круг, де проводять майстер-класи, де можна власними руками виготовити глечик, мисочку або тарілку.

При музеї також функціонує унікальна Гончарська книгозбірня України — близько 100 000 книжок з проблематики українського й світового гончарства. А ще тут можна придбати ексклюзивні твори сучасних художників-керамістів. А ще… А ще… Усього не перелічиш. Недарма Опішне називають Гончарною Меккою України.

Опитування

Вітаємо!

foto
Вітаємо переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України!
Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН